Як правильно вимірювати артеріальний тиск і не потрапити в рабство до тонометру

Залежність від вимірювання артеріального тиску іноді лікувати складніше, ніж саму гіпертонію. Безперервне вимірювання тиску і цукру може перетворитися в психологічну залежність. Однак висока доступність самодіагностики іноді обертається зовсім несподіваним боком. Невинна і правильна ідея самоконтролю фізіологічних показників перетворюється в нав’язливий невроз.

Навіщо шукати у себе хворобу, яка не турбує? Зовсім недавно діагностика і лікування артеріальної гіпертонії і цукрового діабету являли собою величезну проблему. Справа в тому, що обидва ці захворювання не заважають жити, або як кажуть лікарі – не порушують «якість життя».
Крім того, ще недавно артеріальний тиск перевіряли лікар або медсестри, а для того, щоб дізнатися рівень цукру, треба було не тільки сходити до лікаря, але ще і взяти талончик на аналіз.
Сьогодні виміряти артеріальний тиск може кожен: автоматичні тонометри вільно продаються в аптеці і коштують недорого. Реклама глюкометрів теж справедливо натякає: перевір рівень глюкози, не проґав початок цукрового діабету.
Серед пацієнтів існує думка, що коливання артеріального тиску – це причина всіх мислимих і немислимих симптомів. Дуже заманливо списати головний біль, запаморочення, слабкість і так далі на підвищення або зниження тиску. Насправді в основі цих симптомів найчастіше лежать зовсім інші захворювання. А пацієнт замість звернення до лікаря починає безперервно вимірювати артеріальний тиск і при найменшому відхиленні від норми намагається самостійно знижувати його препаратами короткої дії. У деяких випадках у пацієнта з’являється «амбарна книга», в яку заносяться результати вимірювання тиску кожні 10-15 хвилин з примітками: «сів у ліфт», «неприємна думка», «очікування сексу», «стою на світлофорі» …
Контроль глікемії рекомендується пацієнтам, що страждають на цукровий діабет. Але тривожні очікування часом змушують здорових людей по кілька разів на день перевіряти цукор крові з думкою: а чи немає у мене діабету.
Іноді тривожне бажання самообстеження набуває зовсім химерні риси: пацієнт, маючи в голові власну, часом досить фантастичну картину хвороби, самостійно регулярно призначає собі ЕКГ, рентгенографію, МРТ і так далі.
Звичайно, більшості пацієнтів досить грунтовної бесіди з лікарем і роз’яснення принципів самоконтролю. Але іноді пояснення безуспішні, і для лікування неврозу часом доводиться запрошувати психіатрів або психотерапевтів. Здоровій людині, яка не страждає артеріальною гіпертонією або цукровим діабетом, досить вимірювати артеріальний тиск і цукор крові один раз на рік, за наявності факторів ризику (сімейна історія, куріння, ожиріння) – один раз на півроку. Підвищення артеріального тиску за рідкісним винятком симптомів не має. Не треба намагатися пояснювати погане самопочуття (перш за все головний біль) підвищенням тиску. Навпаки, найчастіше залежність зворотна – це тиск підвищується у відповідь на будь-який больовий і стресовий синдром.
Тиск у будь-якої живої людини коливається протягом доби в межах 40-50 мм рт. ст. і закономірно  підвищується у відповідь на фізичне та емоційне навантаження. Діагноз гіпертонії встановлюють на підставі підвищення середніх, а не максимальних значень.

ПРАВИЛА ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ:

  • За півгодини до вимірювання не курити, не пити міцний чай або каву. Перед вимірюванням посидіти спокійно п’ять хвилин. Найкраще покласти руку на стіл, трохи вище попереку. Нижній край манжети повинен бути на два пальці вище ліктьового згину, манжета щільно облягати плече, але не викликати відчуття здавлення або болю. Повторити вимірювання через дві хвилини. Коли два свідчення відрізняються більш ніж на 5 мм рт. ст., виміряти тиск ще раз і розрахувати середнє значення. Якщо при самостійному вимірі артеріального тиску показники стабільно перевищують 140/85 мм рт. ст. – це привід для консультації з лікарем і підбору або корекції терапії.
  • Частота вимірювання цукру крові та мета глікемії при ЦД є індивідуальною: при таблетованій терапії та стабільному ЦД радимо регулярний контроль глікемії щотижня, двічі на день: натщесерце та через 2 години після їжі (краще після обіду). В інших випадках, контроль може здійснюватися частіше за рекомендацією Вашого лікаря.
  • Хворим на гіпертонію вимірювати артеріальний тиск в домашніх умовах потрібно не частіше двох разів на день, якщо інше (на короткий період підбору терапії!) не рекомендовано лікарем.
  • Якщо ви регулярно приймаєте препарати короткої дії для ситуаційного зниження тиску (коринфар, капотен, фізіотенс) – значить, базова терапія не підібрана і необхідно терміново звернутися до лікаря, оскільки подібне «лікування» не тільки не знижує, але, за деякими даними, підвищує ризик серцево-судинних катастроф.
  • Якщо ви стали «рабом тонометра» і вимірюєте тиск кожні кілька хвилин – це ознака невротичного розладу, який, можливо, потребує лікування у фахівця.

Автор: Ольга Орлик

Поделиться: